Хто з героїв роману Ф. Стендалю "Злочин і кара" належить до "маленьких людей"? Чи заслуговують вони співчуття?

У романі Федора Михайловича Достоєвського "Злочин і кара" ми зустрічаємося з різними персонажами, з яких багато належать до так званих "маленьких людей". Термін "маленькі люди" введений самим автором для опису героїв, які не мають значної влади, багатства або позиції в суспільстві. Вони якраз протилежні елітним членам суспільства, характеризуються простотою, найменшими зусиллями і часто залишаються непоміченими.

Один з таких персонажів роману - Мармеладов. Він є п'яним, нещасливим жителем Санкт-Петербурга, який безробітний та занепадає у багатьох аспектах свого життя. Він постійно страждає від недостатку грошей та негідних очікувань своєї родини. Описуючи його, Стендаль наводить на замислення про суспільне нерівенство та проблеми, з якими стикаються "маленькі люди". Мармеладов - це символ безнадійності і втрати, і він, безумовно, заслуговує на співчуття.

Ще одним персонажем "маленького чоловіка" є Соня Мармеладова, донька Мармеладова. Вона замурована в куточку життя бідної проститутки, яка просто виживає. Своїми вчинками та рішеннями вона намагається захистити свою родину та вижити у жорстокому світі. Любов та жертовність є головними аспектами характеру Соні, що робить її заслуговницею співчуття від читачів.

Не всі персонажі можуть бути віднесені до "маленьких людей". Наприклад, Раскольніков - це інтелектуал та філософ, який має внутрішні проблеми, але зовсім не входить до цієї категорії. Він є складною особистістю зі своїми власними злочинами та мотиваціями. Раскольніков викликає скоріше співчуття за його внутрішну боротьбу, а не за його соціальну статус.

Таким чином, роман "Злочин і кара" Стендаля містить різних героїв, які можна віднести до "маленьких людей". Вони показують глибину проблем та соціальних нерівностей, з якими вони зіткнулися. Деякі з цих персонажів, як Мармеладов та Соня, безумовно, заслуговують на співчуття, оскільки вони є символами безнадійності і жертовності.